ВАРТО ВІДВІДАТИ

Сьогоднішній Галич – це  невеликий районний центр мальовничого Прикарпаття, а в минулому – це могутня  столиця над Дністром, яка перейняла традиції давнього Києва, зараз викликає неабиякий інтерес: давні будівлі княжої доби, старі храми, справжній замок – це історія, яку можна побачити.  Сучасний Галич – тихе провінційне містечко, яке варто відвідати, адже воно одне із найстаріших в Європі. Більшість найцікавіших атракцій району розташовані у Крилосі та Галичі.

То заради чого їхати до Галича? У кожного власна відповідь: наприклад , любителі природи із захопленням проводять час у Національному природному парку «Галицький» , де цілорічно працює Центр реабілітації та ре-інтродукції диких тварин, а на майже 15000 гектарів представлено усе різноманіття природи Прикарпаття – ліси, болота, луки й степи. Прекрасний варіант  для пізнавальної подорожі з дітьми.

Інші ж їдуть до Крилоса і Галича, щоб побачити давні пам’ятки, зокрема храми. Найвеличніші з храмів  – Церква Святого Пантелеймона (с. Шевченкове) і Церква Успіння  Пресвятої Богородиці (с. Крилос), Церква Різдва Христового     (м. Галич).

Церква Святого Пантелеймона (XII ст.) є найстарішою в Західній Україні, вона була зведена в епоху становлення Галицько – Волинського князівства, пережила польське панування, сильні гарматні обстріли Першої світової війни і відреставрована без істотних змін існує до наших днів.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі постала у XIV столітті ні місці зруйнованого давнього храму, пережила майже цілковите руйнування й відновилася на межі XVII – XVIII століть. Тут перебуває чудотворна ікона Крилоської Божої Матері, а одна зі стін прикрашена різьбою на камені, що робить церкву популярним місцем серед прочан.

Мандруючи сторінками історії в Галичі, не можна оминути й унікального поховального кургану X століття – Галичиної могили. Сакральна пам’ятка розкриває багато обрядових звичаїв місцевого населення з періоду ранньої  християнізації.

Музей етнографії, який донедавна носив назву музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, – це музей просто неба, що входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Він знаходиться на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, і знайомить відвідувачів з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця XVII – початку XX ст.

Галицький, або Старостинський замок розташований на високому пагорбі Галич-гори на правому березі річки Дністер і в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.  У наші дні від замку залишились руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу і рештки оборонної стіни з бійницями, а на території замку збереглися численні підвальні приміщення. Тут проводяться реставраційні роботи, а на Замковій горі часто відбуваються фестивалі, наприклад фестиваль гармат.

Церква Різдва Христового – цінна пам’ятка архітектури пізнього Середньовіччя і одна з найдавніших церков Галичини. Нікому з дослідників ще не поталанило встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають понад двісті років. Найвірогідніше, що мурована церква Різдва Христового збудована у ХІV ст. До відкриття Я. Пастернаком 1936 р. фундаментів літописного Успенського собору в Крилосі церкву вважали княжою катедрою.

Пам’ятник великому князю і королю Галицько-Волинських земель в Галичі, який розташований в центральній частині міста неподалік церкви Різдва Христового, відкрили у 1998 році.

Костел Благовіщення у Більшівцях є ще одним місцем, яке манить паломників. Кожного року у липні сотні прочан з України та Польщі приходять до Чудотворної ікони Матері Божої Більшівцівської, копія якої знаходиться у костелі Благовіщення (кармелітів), а оригінал – у Гданську.

Поблизу села Бовшів знаходиться комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення – Касова гора. На заповідній території росте понад 300 видів судинних рослин – це близько 10% усіх рослин України, багато з яких занесені до Червоної книги України.

Місто Марії Маріямпіль має чим пишатися. Саме тут відбуваються прощі родин до Маріямпільської Чудотворної ікони Матері Божої і нічні чування родин мігрантів та всіх охочих. Саме тут у 2011 році було закладено перший в Україні Біблійний сад, дерева якого власноруч посадив та освятив єпископ івано-франківський Кир Володимир Війтишин. Понад 25 видів дерев і кущів, які згадуються у Біблії, були зібрані з усіх куточків світу.